Feb. 6th, 2017

maryna_mulyar: (Default)

Це місто скляне, до нього торкнутися лячно,
Бринять у повітрі прозорі його дроти,
А люди жили в нім, розслаболено і невдячно,
Вантажені фури гойдали його мости,

Немиті чоботі топтали його бруківку,
А це ж бо не камінь — туманний гірський кришталь.
Помити в фонтані піжонську свою автівку,
Вмочити у світло безбарвні свої уста,

Гортати газету у синім тремтінні листя
І слухати хвилі, і чути свої думки…
Вітражні висотки, фаянсові передмістя,
Тонка порцеляна кав'ярень уздовж ріки.

І хочеться кави, і наче — звичайний ранок,
І хочеться жити, і страшно чомусь лишень,
І зграйка малечі будує піщаний замок,
А в інших, ледь старших, каміння гримить з кишень.

Profile

maryna_mulyar: (Default)
Марина Муляр

February 2017

S M T W T F S
   1234
5 67891011
12131415161718
19202122232425
262728    

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 04:34 pm
Powered by Dreamwidth Studios