maryna_mulyar: (Default)

Це місто скляне, до нього торкнутися лячно,
Бринять у повітрі прозорі його дроти,
А люди жили в нім, розслаболено і невдячно,
Вантажені фури гойдали його мости,

Немиті чоботі топтали його бруківку,
А це ж бо не камінь — туманний гірський кришталь.
Помити в фонтані піжонську свою автівку,
Вмочити у світло безбарвні свої уста,

Гортати газету у синім тремтінні листя
І слухати хвилі, і чути свої думки…
Вітражні висотки, фаянсові передмістя,
Тонка порцеляна кав'ярень уздовж ріки.

І хочеться кави, і наче — звичайний ранок,
І хочеться жити, і страшно чомусь лишень,
І зграйка малечі будує піщаний замок,
А в інших, ледь старших, каміння гримить з кишень.

maryna_mulyar: (Default)

Чуєш, війно? Я малий тиловий щур,
Дивлюсь на тебе здалеку і згори,
Бо живу на горищі, гніздо із газет мощу,
Тягаю в нього тверді, як бетон, сири,

Ловлю проміння скалками гострих віч,
Рахую кроки: знайомий не значить свій.
Чуєш, війно? Я вмію заклясти ніч,
Аби згорнулась натуго, наче змій,

Аби сховала мене до нового дня,
Аби зігріла і не дала чужим.
Вони приходять і тупають навмання,
І кидають у загуслу тишу ножі.

Я пахну димом від щедрих твоїх заграв,
Найглибша мудрість — вхід у мою нору.
Чуєш, війно? Не простягай до щура
ні рук, ні берців, ні кулеметних рур!

maryna_mulyar: (Default)

Темними дворами ходять білі фари,
Прокладають срібні доріжки на стелях,
Загортає вітер порожні тротуари,
Завмирає струм у безжурних оселях

Вип'ємо, не дивлячись, біле, червоне,
В темряві безгучно зіткнуться пластянки.
Часе мій розтрачений, вбитий драконе,
Між твоїми крилами чекатиму ранку.

Нам дадуть електрику як воду, як волю,
Тілки ми не візьмемо, бо мали задосить.
Часе мій розтрачений, мертвий королю,
Течія непам'яті човен твій зносить.

Темними дворами, яром-долиною,
Білими балконами, хитким верховіттям…
В темряві визбирую надії в долоні,
Бісерні кристалики впереміш зі сміттям.

maryna_mulyar: (Default)

«Урвалася тота струнва»,
Бризнула кригою в усі боки.
Візьми уламки. Бачиш руни?
Не бачиш? Бо ти не одноокий.

Урвалася і нема їй краю —
Сама безодня жаского звуку.
Ніхто не знає, і я не знаю.
Урвавши струни, відсмикнеш руку.

Чиє це дихання впало снігом,
Зігріло землю, накрило мертвих?
Урвалося. Так і треба ніби
Прийдешній день вимагає жертви.

У перемоги лице хірурга:
Завжди байдуже і в масці завше.
«Урвалася тота струнва»,
Бо зупинили, бинти наклавши.

maryna_mulyar: (Default)

Я лиш вода, бісер відлижної мжички,
Вогкість верби, широко врослої в берег.
Час відплива — я не міняю звички:
Замість хрестів — крапля в кутку паперів.

Це не сльоза — блідість розмитої туші.
Руки як лід, без рукавиць, бо розтануть.
Десь на шосе дальня сирена затужить,
Десь між гілля жовті віконця зів’януть.

Вздовж смітників тіні лягли як собаки.
Злий телефон скоро позве на роботу.
Я лиш прийду із передсвітньої мряки
І розкажу, скільки хвилин до нальоту.

maryna_mulyar: (Default)

Навчи мене ховатися в камінні,
Як сивий пагін кволої лози,
А то життя минає у невмінні
Підкласти рук під божі терези,

Аби порожня невагома чаша,
Де тільки білий шрам від літака
Не вискочила над тяжінням часу
І не зависла, кругла і дзвінка.

І вже по всьому. Сіються новини
Флюоресцентним райдужним дощем.
Коли війна, хтось неодмінно гине,
А хтось ховає пляшку під плащем.

Навчи мене ховатися і знати,
Що жоден сховок ворог не знайде.
Суха лоза скидається на ґрати,
Сухий асфальт в усі боки веде.

Ні, не навчиш. Сховає завірюха,
Дренажні люки і хребти химер.
Безсмертних завше демаскують вуха,
А смертних завше демаскує смерть.

vapour trails during the Battle of Briatian over West Sussex
maryna_mulyar: (Default)

Так холодно, що небо аж прозоре,
Крізь нього всесвіт чистий та близький.
Січневий вітер сніжне поле оре
І сіє в білі борозни зірки.

Земля дзвенить неначе кришталева
І срібний корінь п'є із кришталю.
Зима, вдовиця, біла королева
Благословляє крижану ріллю.

І як вони, оті зірчані зерна,
Змогли зійти на цей нестерпний світ?
Тече дорога, темна й неперервна,
Між засклених потічків та боліт.

Серед ялин, як ворони, крилатих,
Серед берізок, гострих, як жалі,
Нечутні тіні в білих маскхалатах
Чекають на майбутні врожаї.

maryna_mulyar: (Default)

Я не вмію тобі сказати,
Що ніхто тебе не згадає.
По дорогах ідуть солдати
Із чужого, більшого краю.

А дороги лежать в багнюці,
Їм ніхто не заплющив очі.
Ти розкажеш своїй онуці,
Та онука чути не схоче.

А коли їй дорога ляже
І в калюжах застигне погляд,
Їй тоді вже ніхто не скаже,
Бо нікого не буде поряд.

Це напевне ліричний відступ,
Бо сузір’я вгорі картини.
Ти востаннє вклонився місту,
І наплічника взяв на спину.

Візерунчасті ніжні ґрати,
Білі плечі ще цілих статуй…
Відступати не страшно, брате.
Страшно буде назад вертати.

maryna_mulyar: (pic#8678219)

О! Здається, вимальовується цикл. Першою в ньому має стояти «Готична панна», а другим — оце (див. нижче). А називатиметься все це Verba volant

Золотом, золотом по скляних дорогах
Розіб'ють копита прозору кригу.
Довгокосі мриці на єдинорогах,
Довговії ельфи на металевих крилах.

Виграно… Програно… Здано без бою
Всі твої надбрамні з граніту й мармуру.
Плаче твоя гвардія, плаче за тобою,
Підбирають перли з бруківки варвари.

Золотом, золотом всипано зраду,
Щирими рубінами, чорними агатами.
Напиши промову до листопаду,
Листопад не чутиме, тільки вдаватиме.

Бгаються з-під гусениць вим'яті траси,
Очі розгорілися, знамено зблякло,
І знімають панночки срібні прикраси,
Аби нашим хлопцям куль не забракло.

maryna_mulyar: (pic#8678219)

Готична панно в чорному вбранні,
Пощо ти тут, у цей безбарвний будень?
Відбиток у вагонному вікні
Білястим чаром затягає грудень.

Така, як треба, тиха і бліда,
Невловний блиск холодної помади…
Юрба рухливі тіні відкида
На світлі стіни, сходи й колонади.

Твоєму хлопцеві пасує грим
І двійко ікол з білого фарфору.
Він тільки позавчора став твоїм
І п’яний від нежданого фавору.

Реклама розфарбовує слова,
Спливають станції, як риби снулі.
Ти не повіриш, але смерть бува.
Отой, з шевроном, винен їй дві кулі. 

Profile

maryna_mulyar: (Default)
Марина Муляр

September 2017

S M T W T F S
     12
345 6789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 04:32 pm
Powered by Dreamwidth Studios